ТРИВОЖНІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ У ДІТЕЙ — ПРИЧИНИ ТА ЛІКУВАННЯ

Шкірні висипання є однією з найчастіших причин звернення батьків із дітьми дошкільного віку до педіатра. Ураження шкіри, що виникають при інфекційних захворюваннях, можуть мати різні форми — від плям або папул до везикул, пустул чи невеликих виразок. Найпоширенішими причинами інфекційних уражень шкіри є вітряна віспа, розеола (шоста хвороба), інфекційна еритема або хвороба «рука-нога-рот» (помилково відома як «бостонська хвороба»).

Висип, що супроводжує захворювання, може виникати через різні механізми, залежно від збудника та типу хвороби. Нижче наведено найпоширеніші причини уражень шкіри у дитини, що допомагають визначити проблему та вжити відповідних заходів:

1. Однією з найпоширеніших причин уражень шкіри є пряме пошкодження. Воно виникає, коли патогени, тобто чужорідні агенти або мікроорганізми, що викликають захворювання, безпосередньо проникають у клітини шкіри дитини, спричиняючи запальні ураження, везикули, виразки та локальні зміни кольору шкіри. Прикладом є вітряна віспа, коли вірус атакує клітини шкіри, спричиняючи сверблячі пухирці та кірочки.
2. Іншою причиною висипань є аутоімунна реакція. При деяких інфекційних захворюваннях може виникати запалення дрібних кровоносних судин, коли механізми власної імунної системи спричиняють пошкодження шкіри або судин, сприймаючи їх як чужорідні структури.
3. Токсини, що виділяються патогенами — деякі збудники виділяють токсини, які пошкоджують шкіру. Прикладом є скарлатина, яка супроводжується дуже дрібним червоним висипом, особливо помітним у складках тіла.
4. Зниження імунітету — патогени послаблюють імунну систему, що підвищує ризик шкірних інфекцій, таких як дерматофітія або герпес.
5. Висип, спричинений паразитами. Паразити, такі як коростяний кліщ, кліщі та інші, проникають у шкіру та викликають її ушкодження через механічний вплив і запальні реакції.

Усі ці механізми можуть призводити до таких змін шкіри, як везикули, пігментні зміни, екзема та виразки, характерні для багатьох інфекційних захворювань. Водночас правильний догляд за шкірою дитини може полегшити ці симптоми та зменшити дискомфорт.

зменшити дискомфорт.

Нижче наведено поради щодо догляду за шкірою під час інфекції з частковим ураженням шкіри.

Під час інфекції не рекомендується купати дитину, щоб уникнути надмірного пересушування шкіри. Водночас шкіру дитини слід регулярно очищати. У молодших дітей необхідно підтримувати чистоту шкіри під підгузком. Для цього можна використовувати воду та м’який дитячий засіб для миття. Зволоження є особливо важливим, особливо при сухій шкірі та атопічному дерматиті після інфекційних захворювань із ураженням шкіри. Можна застосовувати м’який дитячий крем або емолент. Захист від сонця важливий не лише після одужання, але й протягом усього року.

Зневоднена хворобою шкіра, особливо епідерміс, потребує спеціального догляду для відновлення пошкодженого епідермального бар’єра та його функцій. У цьому випадку найкращим рішенням є емоленти. Це дермокосметичні засоби, що мають змащувальну (ліпіди), зволожувальну (гумектанти) та захисну дію. Їх спеціально підібраний склад підтримує та прискорює відновлення пошкодженого епідермісу, відновлює нормальний pH, зменшує надмірну втрату води, захищає поверхню шкіри від проникнення патогенів (вірусів, бактерій, грибків), алергенів та забруднень навколишнього середовища.

Однак слід пам’ятати, що застосування емолентів показане лише після завершення хвороби та стихання шкірних уражень, після зниження заразності, з метою відновлення та покращення водно-ліпідного шару епідермісу, зменшення TEWL та відновлення функціонального балансу шкіри. Лікар рекомендує не наносити емоленти під час гострої інфекційної фази, оскільки прямий контакт із ураженнями може сприяти поширенню інфекції.

Кожна дитина є різною і має різний тип шкіри, тому те, що підходить одному, не завжди підходить іншому. Доглядаючи за шкірою дитини, використовуйте безпечні та відповідні віку засоби, а у разі сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.

*Матеріал створено у співпраці з доктором Пьотром Фуссом, педіатром.